Психиатрическая Неврологическая Больница №3, город Феодосия
Проводячи дослідження 22.04.2010 року в психоневрологічній лікарні №3, місто Феодосія. Було опитано 25 пацієнтів і 25 медичних співробітників, а також було досліджено соціально побутові умови перебування пацієнтів в лікувальному психіатричному закладі в результаті ми прийшли до висновку .
Найперша проблема і недолік, який можна відмітити в лікарні, - це відсутність елементарних норм збереження інформації в психіатричній поліклініці міста. У кімнаті, де знаходиться архів лікарні і картки пацієнтів, відсутнє фізичне обмеження доступу до інформації, а саме на вікнах і дверях немає металевих град. Проблема багатьох психіатричних лікарень Криму - брак ліжко - місць – присутній і тут. Коли ми зайшли у відділення, то побачили в коридорі ліжка з пацієнтами. Перше на що хотілося звернути увагу - наявність запаху хлорки у відділенні, що дуже добре перебивало запах людської сечі. У багатьох палатах були відкриті кватирки, що дозволяє провітрювати палати, але в наглядових палатах ми цього не побачили. Більш того, перед нами відкрився вид наглядової палати: замість дверей грати на замку, в палаті близько п'яти або восьми пацієнтів, і біля виходу з палати стоїть відро. На питання, що це за відро, головний лікар лікарні Володимир Володимирович відповів, що це туалет, щоб пацієнти не виходили з палати. При вході у відділення є прогулочний дворик, в якому знаходилися пацієнти. З дозвілля у них є телевізор і одна настільна гра - шахи. З 18 опитаних пацієнтів в середньому три пацієнти заявили, що молодший медичний персонал дозволяє собі по відношенню до них грубість, погрози і застосування фізичної сили. Один пацієнт прокоментував «що коли він просився в туалет під час тихої години, санітар його ударив». Це говорить про те, що лікарі, що лікують, не приділяють увагу правам пацієнтів. Також 4 пацієнти повідомили, що вони не можуть відмовитися від примусової діяльності у відділенні, наприклад, один пацієнт написав, що йому сказали, що він повинен мити палату, що порушує ст. 4 Європейських Конвенції прав людини і ст. 25 Закону України «Про психіатричну допомогу». Жоден з пацієнтів не зміг відповісти, які у нього є права, деякі писали, що вони написані на стенді, але коли ми подивилися цей стенд, то побачили одну сторіночку, на якій надруковані права пацієнта. Прочитавши текст, ми не знайшли в ньому згадок ст. 25 Закону України «Про психіатричну допомогу». Фотографувати в лікарні головний лікар нам заборонив, доводячи нам, що це порушує ст. 6 Закону України «Про психіатричну допомогу». Ми йому говорили, що нас цікавлять тільки соціально-побутові умови пацієнтів і що фотографування туалету і порожньої палати ніяким чином вказану статтю не порушують, але це не допомогло.
