МОЗ України відбувся круглий стіл на тему: "Українська психіатрія: із 19 століття в 21".
10 жовтня, у Всесвітній день психічного здоров'я, в МОЗ України відбувся круглий стіл на тему: "Українська психіатрія: із 19 століття в 21".
Вперше за багато років проблеми психіатрії спільно обговорили представники двох міністерств - охорони здоров'я та соціальної політики і праці, - від діяльності яких сьогодні залежить доля тисяч хворих, що страждають на психічні розлади. Міністр охорони здоров'я Василь Князевич та заступник міністра праці та соціальної політики Сергій Бичков, усвідомлюючи складність ситуації, відзначили що реформування галузі буде тривалим і складним. Найбільш гострими проблемами в галузі психіатрії залишаються: переповнені лікарні, переважна більшість пацієнтів яких могли б залишатися інтегрованими в суспільстві, відсутність системи соціальних гуртожитків, великий ліжковий фонд та небажання керівництва лікарень на місцях щось міняти, відсутність спеціалізованих територіальних центрів для обслуговування психічно хворих громадян та ін.
Учасники круглого столу особливу увагу акцентували на необхідності покращення психіатричної допомоги в первинній ланці та роботі з дітьми. Національний координатор ВООЗ з питань охорони психічного здоров'я, керівник сектору медико-соціальної реабілітації дітей та підлітків з психічними та поведінковими розладами Українського науково-дослідного інституту соціальної, судової психіатрії та наркології МОЗ України Ігор Марцинковський зазначив, що міжнародний досвід дозволяє Україні переходити до конкретних кроків у вирішенні багатьох згаданих проблем. Він підкреслив, що дитяча психіатрія знаходиться в катастрофічному стані і надання якісної психіатричної допомоги в первинній ланці дозволило б покращити ситуацію. Голова Експертної Ради при Міністерстві праці та соціальної політики, правозахисник Семен Глузман також особливу увагу звернув на проблеми дитячої психіатрії та наголосив на першочерговості її вирішення.
З необхідністю розвивати соціальні центри для психічно хворих та розвивати соціальну допомогу цій категорії громадян погодились всі учасники засідання. Проте, більшість проблем тут пов'язана з фінансуванням як з державного так і місцевих бюджетів. Відтак вирішити низку питань можливо за участі представників Міністерства фінансів та підтримки Уряду щодо збільшення фінансування медичної галузі.
Юрист Українсько-американського Бюро захисту прав людини Тетяна Яблонська зупинилась на випадках позбавлення майнових прав психічно хворих та застосуванні тортур до них з боку молодшого медичного персоналу. Пан Князевич погодився, що морально-етичний рівень окремих працівників медзакладів не відповідає загальнолюдським нормам. І це в свою чергу звертає увагу на ще одну вкрай гостру проблему системи охорони здоров'я - кадрову. Підготовка фахових психіатрів та відсутність наукових досліджень в цій галузі викликають занепокоєння не лише у вітчизняних а й у міжнародних експертів.
Обговоривши різні аспекти проблем психіатричної допомоги в Україні та окресливши першочергові кроки, учасники "круглого столу" підтримали пропозицію міністра охорони здоров'я Василя Князевича створити міжвідомчу робочу групу з представників міністерств охорони здоров'я, праці та соціальної політики, освіти, юстиції, внутрішніх справ, міністерства сім'ї, молоді та спорту з метою розробки міжгалузевої програми реформування психіатричної допомоги в Україні.
Довідково:
У 2007 році в системі охорони здоров'я України психіатрична мережа налічувала 88 психіатричних і психоневрологічних лікарень (на 42175 ліжок), 29 психоневрологічних диспансерів (на 1864 ліжка), 105 денних стаціонарів та лікувально-профілактичні заклади, які мали 656 психіатричних, 162 психотерапевтичних, 1 психоендокринологічний кабінет.
Найбільша кількість психіатричних закладів у Донецькій області - 15 (у тому числі: 14 психіатричних лікарень, 1 психоневрологічний диспансер) та Луганській - 12 (у тому числі 10 психіатричних лікарень, 2 психоневрологічних диспансери), по одному психіатричному закладу у місті Севастополі, Чернівецькій та Херсонській областях.
Показники захворюваності та поширеності на розлади психіки та поведінки населення України у 2007 році Види розладів Захворюваність Поширеність абс. кількість хворих на 100 тис. населення абс. кількість хворих на 100 тис. населення Розлади психіки психотичного характеру 20324 43,74 312438 672,41 Розлади психіки непсихотичного характеру 81845 176,14 581299 1251,03 Розумова відсталість (усі ступені) 10406 22,4 281957 606,81
Наведена статистика свідчить про те, що більшість хворих на розлади психіки та поведінки становлять хворі непсихотичної групи (72,2%), що свідчить про значне переважання психологічних і соціально-детермінованих чинників у походженні психічних розладів та потребує вжиття відповідних організаційних заходів щодо оптимізації системи надання допомоги і профілактики розладів психічного здоров'я населення України .
Друге місце у структурі захворюваності на розлади психіки та поведінки посідають психотичні психічні розлади - 17,6% (або 43,74 на 100 тис. населення).
Показники захворюваності на розлади психіки та поведінки психотичного характеру у 2007 році мали великі відхилення у регіонах України. Так у м. Севастополі цей показник досягав 66,0 на 100 тис. населення, у Житомирській, Донецькій та Черкаській областях відповідно - 62,9; 59,22 та 56,33 на 100 тис. населення. Найнижчим у 2007 році цей показник був у Дніпропетровській (23,1 на 100 тис. населення) області.
У 2007 році зареєстровано 10406 осіб на розумову відсталість, або 22,4 на 100 тис. населення.
У 14 областях перевищено середній показник захворюваності на розумову відсталість, зокрема найвищим цей показник був у Херсонській (41,86 на 100 тис. населення) та Сумській (38,87 на 100 тис. населення) областях. Відповідно найнижчі показники мали місце у м. Києві (3,1 на 100 тис. населення) та м. Севастополі (5,04 на 100 тис. населення).
У 2007 році число госпіталізованих хворих у психіатричні стаціонари склало 253576 осіб (545,73 на 100 тис. населення).
У структурі госпіталізованих переважали хворі на психотичні психічні розлади - 127507 осіб (274,4 на 100 тис. населення). Число госпіталізованих внаслідок непсихотичних психічних розладів - 98380 осіб (або 212,34 на 100 тис. населення).
В останній час в деяких регіонах, зокрема в м. Києві, Житомирській, Донецькій, Львівській та Вінницькій областях впроваджуються комплексні реабілітаційні заходи при наданні психіатричної допомоги.
У Донецькій області створено перший в Україні цех з полегшеними умовами праці для здійснення трудової реабілітації, оволодіння новими професіями та працевлаштування осіб, що страждають на психічні розлади.
У місті Києві відкрито мінігуртожиток благодійної установи "Джерело" на 18 місць, в якому проживають інваліди з розумовою відсталістю. У м. Севастополі функціонує гуртожиток на 15 ліжок для осіб, що втратили житло та соціальні зв'язки для проведення лікувальної, трудової та соціальної реабілітації.
Але в цілому рівень реабілітаційної та соціальної допомоги пацієнтам з вадами психічного здоров'я залишається недостатнім.
Довідково.
В усьому світі, саме психічні захворювання стабільно утримують одне з перших місць серед причин інвалідизації. За даними ВООЗ психічні розлади обумовлюють 11% інвалідизації населення та 1% смертності у світі.
Контингент інвалідів внаслідок розладів психіки та поведінки в Україні продовжує зростати незважаючи на зменшення населення країни. У 2007 році показник поширеності випадків інвалідності склав 579,02 на 100 тис. населення.
Одним із чинників зростання показників первинної інвалідності є недостатність в Україні необхідних реабілітаційних заходів для даного контингенту населення, гарантованих Законом України "Про психіатричну допомогу" та положеннями Конвенції про професійну реабілітацію і зайнятість інвалідів.
Тенденція до зростання показників інвалідності свідчить про недосконалість психо- та соціореабілітаційних заходів на всіх ланках системи надання психіатричної допомоги, внаслідок недостатнього кадрового забезпечення.
Відсоток, фінансування психіатричної служби від коштів, що витрачаються на охорону здоров'я в регіонах має коливання від 2,3% до 7%.
Довідково.
У рамках Європейських держав - членів ВООЗ спостерігаються величезні розходження частки бюджету охорони здоров'я, що виділяється на охорону психічного здоров'я: від повної їхньої відсутності в одних країнах до більше 20% в інших. Незважаючи на те, що на наслідки, пов'язані із психічними розладами, потребують третини й більше всіх витрат на медичну допомогу, у багатьох країнах Європейського регіону на охорону психічного здоров'я населення виділяється менше 3% бюджету охорони здоров'я.
На сьогодні забезпечення стаціонарних пацієнтів харчуванням і лікарськими засобами є недостатнім, актуальним залишається питання пільгового забезпечення медикаментами окремих категорій пацієнтів (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.98 № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань").
