19.04 - 20.04. 2010 року в Кримський республіканський психіатричній лікарні №5, село Строгановка. Було опитано 28 пацієнтів і 29 медичних співробітників, а також було досліджено соціально побутові умови перебування пацієнтів в лікувальному психіатричному закладі в результаті ми прийшли до висновку . У відкритому неврологічному відділенні соціально-побутові умови не відповідають міжнародним і національним стандартам, але завідувачка відділення і адміністрація лікарні прагнуть це подолати. Також ми побачили у відділенні покращені, комфортні палати для двох пацієнтів з телевізором і холодильником в палаті, на наше внутрішнє переконання, це палати для тих пацієнтів, які можуть собі це дозволити за добродійні пожертвування до фонду лікарні або відділення. Інші палати відділення нам не показали, враховуючи, що покращені палати практично відокремлені від відділення, оскільки в крилі, де знаходяться ці палати, присутній окремий душ і туалет. У неврологічному відділенні багато квітів, присутня кімната відпочинку, де пацієнти можуть займатися своїм дозвіллям, про що вони повідомили в анкетах. У психіатричному відділенні не так все добре, як в неврологічному. Коли ми зайшли в психіатричне відділення, то побачили, що всі ліжка застелені, а пацієнти знаходяться в одній кімнаті, де включений телевізор, на столі коштує настільна гра, а декілька пацієнтів сиділи за столом, нахиливши голови. На нашу думку, пацієнти не можуть лежати в палаті на ліжках, коли вони цього бажають. Соціально-побутові умови перебування пацієнтів в психіатричному відділенні не відповідають елементарним потребам пацієнтів, міжнародним і національним стандартам, в палаті пацієнтам пройти удвох між ліжками неможливо, що констатує порушення норм ДБН і умови особистого простору 6 метрів на одного пацієнта в палаті. Важливе порушення особистого простору пацієнтів в туалеті, яке практично відсутнє, душ для пацієнтів так і не показали з невідомих причинах. Ліжка радянських часів, що також не відповідає стандартам, які приводилися вище. Дозвілля у пацієнтів у відділенні - телевізор і шашки з шахами. Також пацієнти повідомили під час анкетування, що вони зобов'язані прибирати їдальню і палату, і не можуть відмовитися від цієї діяльності, що є порушення Конституції України, ст. 25 Закону України про психіатричну допомогу, ст. 4 Європейських Конвенції прав людини. Ще одна проблема, яка присутня в даній лікарні, це відсутність правового утворення медичного персоналу. І також відсутнє правове виховання пацієнтів - вони не знають своїх прав, а медичний персонал не знає своїх обов'язків, тим самим ми знову отримуємо проблему порушення прав інвалідів і користувачів психіатричної допомоги. Пацієнти повідомили в анкетах, що медичний персонал дозволяє собі по відношенню до ним грубу і неповажну поведінку, вислови з погрозами, а в деяких випадках і застосування фізичної сили, що порушує всі існуючі норми прав людини і інші національні і міжнародні акти у сфері прав людини і прав інвалідів. «Також під час розмови з головним лікарем лікарні ми отримали підтвердження про те, що в лікарні застосовується стара система купірування пацієнтів, а саме мокрим простирадлом - коли пацієнт збуджений, його обмотують мокрим простирадлом, ось тільки не відповіли на питання, скільки часу це триває. Це все напевно на нашу думку говорить про незнання своїх обов'язків, а також міжнародних і національних стандартів надання психіатричної допомоги та прав інвалідів і користувачів психіатричної допомоги».
Окремо акцентуємо увагу на подіях які відбулись 11 травня 2010 року, а саме до нашої організації надійшла заява про те що в Кримській Республіканський психіатричній лікарні №5, яка знаходиться в селі Строганівка, проти усвідомленої волі та без рішення суду утримується пацієнтка ---------, в цей самий день представники нашої Організації, виїхали до Республіканської психіатричної лікарні №5, в село Строганівка. Приїхавши в лікарню ми дізнались в приймальному відділенні, що --------- знаходиться в гострому жіночому відділені №1. У відділені медичний персонал не охоче бажав надати можливість --------- вийти до нас для спілкування та оставити нас на одинці. Під час нашого спілкування з --------- нам стало відомо, що в цей день до неї застосовували психологічний тиск, стосовно підписання документів про добровільну госпіталізацію, так як в історії хвороби її підпис відсутній також відсутнє і рішення суду стосовно примусової госпіталізації у зв’язку з загостренням стану здоров’я. --------- також виказала побоювання щодо того, що після нашого її відвідування на наступний день її можуть примусити підписати будь які документи шляхом введення психотропних засобів. На наступний день ми приїхали поспілкуватись з її лікуючим лікарем завідуючою 1 відділення. Під час бесіди з завідуючою 1 відділення ми отримали інформацію що --------- в лікарню привезли вночі в гострому стані, а на наступний день --------- знаходилась в «гострому» стані але критично оцінювала загальну ситуацію свого перебування в психіатричній лікарні. Також відповідно до довідки від 14.05.2010 року яку видала Гвардійська районна лікарня №1, в якій зазначено що наша пацієнтка була госпіталізована 08.04.2010 року о 22-40 с діагнозом «шизофренія в стані загострення», діагноз встановив фельдшер Боєвко И. Б. в ніч госпіталізації, фельдшер прийняв рішення зробив їй укол психотропного медичного засобу не попередивши що він вводить, після чого --------- відвезли в лікарню. Окрім того видавши довідку про виїзд карети швидкої допомоги співробітники Гвардійської районної лікарні №1 порушили національні та міжнародні закони, а також Конституційні та законні права --------- саме написавши в довідці її діагноз а не зазначивши це шифром відповідно до МКБ -10, як того вимагає Закон. Також згідно довідки №572 від 14.05.2010 року --------- знаходилась в лікарні з 09.04.2010 року по 13.05.2010року. 15.05.2010 року --------- надала згоду на запис відеоінтерв’ю с дозволом розповсюдження його в ЗМІ. В своєму інтерв’ю – заяві --------- розповіла про наступні факти, ввечері 8 липня в домі її батьків відбулася сварка її мати визвала швидку допомогу приїхавши фельдшер швидкої допомоги поспілкувавшись з матір’ю --------- ввів їй невідомий лікувальний засіб після чого їй різко погіршало єдине, що вона пом’ятає, як її виводили під руки до карети швидкої допомоги, а прийшла вона до тями вже в приміщенні приймального відділення Республіканської психіатричної лікарні №5, в селі Строганівка. --------- не давала своєї усвідомленої згоди на госпіталізацію до вищезазначеного лікувального закладу ми переконані, що вона усвідомлювала свої дії і не складала небезпеку для себе та оточуючих. Ми переконані, якби --------- складала загрозу для свого здоров’я та оточуючих адміністрація психіатричного лікувального закладу повинна була відповідно до ст.. 14 Закону «Про психіатричну допомогу» здійснити примусову госпіталізацію --------- тільки за рішенням суду, але такого рішення не існує. На нашу думку та за словами --------- вона критично оцінювала що з нею відбувається тому і не надала своєї усвідомленої згоди на госпіталізацію і не поставила свій підпис на відповідних документах під час примусової госпіталізації. Не зважаючи на її протести їй було ще раз введено якісь психотропні лікувальні засоби про які їй навіть не повідомили. --------- прийшла до тями вже у відділенні, де їй кожного дня вводили психотропні засоби та фіксували до ліжка, на нашу думку без вагомих на то причин. В проміжках коли --------- приходила до тями то дізналась, що вагітна і лікуючий лікар під впливом введених психотропних засобів отримав згоду --------- на переривання вагітності. 30.04.2010. у Сімферопольському пологовому будинку №1, -------- було зроблено переривання ( довідка № 1036 від 17.05.2010р. про переривання вагітності Дунаєвої Ірини видана Сімферопольським пологовим будинком №1) Ми переконані, якби --------- при примусовій госпіталізації було зроблено всю діагностику та відповідні аналізи, які зобов’язані робити жінкам під час госпіталізації до психіатричних закладів тоді ніякого переривання вагітності не було. Ми вважаємо, що про вагітність -------- лікуючий лікар довідалась через 2-3 неділі після її перебування у психіатричному стаціонарі за цей час --------- ввели таку кількість психотропних лікувальних засобів, що вони негативно вплинули на плід вагітної жінки. А для того, щоб не нести відповідальності за незаконні дії, які призвели б до каліцтва плода ------- і вмовили зробити переривання вагітності при цьому остання не розуміла на що, та як, дає згоду. Лише 12 травня 2010року ---- вдалося зв’язатись зі своїми знайомими та повідомити, що її проти волі утримують в психіатричному закладі та вводять психотропні лікувальні засоби. За висловами ------ вона бажає захищати свої права, щодо насильства на нею, а також незаконного переривання вагітності та незаконного утримання та лікування її у психіатричному закладі. Одним з ключових питань в випадку поміщення людини до психіатричного закладу є – реальна, а не тільки передбачена законом, можливість для громадянина консультуватися з юристом, мати доступ до його допомоги – і не тільки в судовій процедурі за рішенням питання правомірності госпіталізації в стаціонар, а на будь-якому етапі надання психіатричної допомоги і з будь-якого питання, яке громадянин хотів би з'ясувати і обговорити такої можливості у ------- не було. Доступ до правової допомоги – невід'ємний елемент права на справедливий судовий розгляд і доступ до правосуддя в розумінні статті 6 Європейській Конвенції про захист прав людини і основних свобод і практики Європейського суду з прав людини. Лікар-психіатр зобов'язаний був пояснити особі, якій надається психіатрична допомога, з урахуванням її психічного стану, у доступній формі інформацію про стан її психічного здоров'я, прогноз можливого розвитку захворювання, про застосування методів діагностики та лікування, альтернативні методи лікування, можливий ризик та побічні ефекти, умови, порядок і тривалість надання психіатричної допомоги, її права та передбачені цим Законом можливі обмеження цих прав при наданні психіатричної допомоги, жоден з лікарів не довів ----- інформацію щодо прогнозу можливого розвитку захворювання, про застосування методів діагностики та лікування, альтернативні методи лікування, можливий ризик та побічні ефекти, умови, порядок і тривалість надання -----психіатричної допомоги.
